В Україні існує така легенда: конвалія виростає там, куди впадуть сльози дівчини, яка чекає свого судженого чи брата з далекого бойового походу. У лісі стояв козацький загін, який прийняв нерівний бій з ворогом-супостатом. Козакам довелося на деякий час відступити. Раптом серце дівчини відчуло, що її брата-козака вбито. Вона помчала через село у лісову гущавину і таки знайшла свого брата. Проте він уже стік кров’ю і назавжди закрив очі. Дівчина плакала над ним гіркими сльозами…
Невдовзі повернулися козаки, з почестями поховали свого побратима. А на землі, яка була зрошена сльозами сестри, проросли конвалії. Відтоді щоранку в травні з їх білих квітів-дзвіночків капають сльози-росинки.
В Німеччини в давні століття конвалії приносили в дар Остаре – богині променистою зорі, сонця і весни. На святах, присвячених їй, все прикрашали конваліями. Дівчата і хлопці розпалювали багаття на околицях і танцювали, поки не зів’януть в руках квіти. Потім їх кидають у багаття, приносячи в жертву богині. Зі зникненням язичництва богиню Остара замінила Діва Марія, і конвалії також перейшли до неї у спадок.
Існує християнське переказ про походження конвалії з горючих сліз Пресвятої Богородиці, які вона проливала, стоячи біля хреста розп’ятого Сина. Сльози падали великими краплями на землю, і на місці їх падіння виростали чисті білі конвалії, які, обсипаючи, перетворювалися в червоні плоди, що нагадували краплі крові. Дуже схожа легенда існувала і в Стародавній Русі. Морська царівна Волхова покохала юнака Садко, а він віддав своє серце улюблениці полів і лісів Любави. Засмучена Волхова вийшла на берег і стала плакати. І там, де падали сльозинки царівни, виросли конвалії – символ чистоти, любові і смутку. В Англії говорять про те, що вони виростають у тих місцях, де страшний дракон був переможений казковим богатирем Леонардом.
У деяких казках конвалії – це пророслі намистинки , які розсипалися з намиста Білосніжки, в інших – щасливий сріблястий сміх Мавки, перлинами розкидало в лісі, коли вона вперше відчула радість кохання. Конвалії не що інше, як сонячні зайчики, якими вночі гноми користуються як ліхтариками.
